поручень

по́ручень

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. поручень — див. держак  Словник синонімів Вусика
2. поручень — див. поручні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поручень — ПО́РУЧЕНЬ див. по́ручні.  Словник української мови у 20 томах
4. поручень — БИ́ЛЬЦЯ мн. (БИ́ЛЬЦЕ одн.) (бічні опори крісла, канапи, ліжка і т. ін.), ПО́РУЧНІ мн. (ПО́РУЧЕНЬ одн.), ПОРУ́ЧЧЯ збірн., ПОБІ́ЧНИЦЯ рідше; ПІДЛОКІ́ТНИК перев. мн., РУ́ЧКА (опора крісла).  Словник синонімів української мови
5. поручень — ПО́РУЧЕНЬ див. по́ручні.  Словник української мови в 11 томах