поручень

по́ручень

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поручень — див. держак Словник синонімів Вусика
  2. поручень — див. поручні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поручень — ПО́РУЧЕНЬ див. по́ручні. Словник української мови у 20 томах
  4. поручень — БИ́ЛЬЦЯ мн. (БИ́ЛЬЦЕ одн.) (бічні опори крісла, канапи, ліжка і т. ін.), ПО́РУЧНІ мн. (ПО́РУЧЕНЬ одн.), ПОРУ́ЧЧЯ збірн., ПОБІ́ЧНИЦЯ рідше; ПІДЛОКІ́ТНИК перев. мн., РУ́ЧКА (опора крісла). Словник синонімів української мови
  5. поручень — ПО́РУЧЕНЬ див. по́ручні. Словник української мови в 11 томах