поручень

ПО́РУЧЕНЬ див. по́ручні.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поручень — по́ручень іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. поручень — див. держак Словник синонімів Вусика
  3. поручень — див. поручні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поручень — БИ́ЛЬЦЯ мн. (БИ́ЛЬЦЕ одн.) (бічні опори крісла, канапи, ліжка і т. ін.), ПО́РУЧНІ мн. (ПО́РУЧЕНЬ одн.), ПОРУ́ЧЧЯ збірн., ПОБІ́ЧНИЦЯ рідше; ПІДЛОКІ́ТНИК перев. мн., РУ́ЧКА (опора крісла). Словник синонімів української мови
  5. поручень — ПО́РУЧЕНЬ див. по́ручні. Словник української мови в 11 томах