поручень
див. держак
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поручень — по́ручень іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- поручень — див. поручні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поручень — ПО́РУЧЕНЬ див. по́ручні. Словник української мови у 20 томах
- поручень — БИ́ЛЬЦЯ мн. (БИ́ЛЬЦЕ одн.) (бічні опори крісла, канапи, ліжка і т. ін.), ПО́РУЧНІ мн. (ПО́РУЧЕНЬ одн.), ПОРУ́ЧЧЯ збірн., ПОБІ́ЧНИЦЯ рідше; ПІДЛОКІ́ТНИК перев. мн., РУ́ЧКА (опора крісла). Словник синонімів української мови
- поручень — ПО́РУЧЕНЬ див. по́ручні. Словник української мови в 11 томах