Значення в інших словниках
-
поручень —
по́ручень іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
поручень —
див. держак
Словник синонімів Вусика
-
поручень —
див. поручні.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
поручень —
ПО́РУЧЕНЬ див. по́ручні.
Словник української мови у 20 томах
-
поручень —
БИ́ЛЬЦЯ мн. (БИ́ЛЬЦЕ одн.) (бічні опори крісла, канапи, ліжка і т. ін.), ПО́РУЧНІ мн. (ПО́РУЧЕНЬ одн.), ПОРУ́ЧЧЯ збірн., ПОБІ́ЧНИЦЯ рідше; ПІДЛОКІ́ТНИК перев. мн., РУ́ЧКА (опора крісла).
Словник синонімів української мови