Значення в інших словниках
-
посвідчити —
див. посвідчувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
посвідчити —
ПОСВІ́ДЧИТИ див. посві́дчувати.
Словник української мови у 20 томах
-
посвідчити —
ЗАВІРЯ́ТИ (юридично оформляти печаткою і підписом документи, стверджуючи їх правильність, достовірність), ЗАСВІ́ДЧУВАТИ, ПОСВІ́ДЧУВАТИ, СВІ́ДЧИТИ рідко. — Док.: заві́рити, засві́дчити, посві́дчити. — Дам вам вексель, завірю його в нотаріуса (І.
Словник синонімів української мови
-
посвідчити —
Посві́дчити, -ві́дчу, -ві́дчиш, -чать; посві́дчи, посві́дчіть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
посвідчити —
ПОСВІ́ДЧИТИ див. посві́дчувати.
Словник української мови в 11 томах
-
посвідчити —
Посвідчити, -чу, -чиш гл. Засвидѣтельствовать.
Словник української мови Грінченка