Орфографічний словник української мови

посиротити

посироти́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. посиротити — -очу, -отиш, док., перех. Зробити сиротами дітей. || Забрати дітей у батьків або покинути батьків, залишивши їх самотніми.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. посиротити — ПОСИРОТИ́ТИ, очу́, оти́ш, док., кого. Зробити сиротами дітей. Так вже Бог милосердний не схотів посиротить моїх діточок (О. Стороженко); [Недоросток:] Мамо, що це ви собі надумали? Посиротить нас хочете? (С.  Словник української мови у 20 томах
  3. посиротити — Посироти́ти, -рочу́, -роти́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. посиротити — ПОСИРОТИ́ТИ, очу́, оти́ш, док., перех. Зробити сиротами дітей. Так вже бог милосердний не схотів посиротить моїх діточок (Стор., І, 1957, 123); [Недоросток:] Мамо, що це ви собі надумали? Посиротить нас хочете? (Вас.  Словник української мови в 11 томах
  5. посиротити — Посироти́ти, -чу, -тиш гл. Осиротить. Мил. 200. Драг. 179. Маленькії дітки та й посиротила. Чуб. V. 710.  Словник української мови Грінченка