посиротілий — Орфографічний словник української мови

посиротілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до посиротіти. 2》 у знач. прикм. Який став сиротою. || Який залишився без дітей або рідних, близьких людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
посиротілий — ПОСИРОТІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до посироті́ти. Після татарського наскоку на Україну в селах і в містах лишалися тисячі безрідних дітей, посиротілих (з переказу). 2. у знач. прикм. Який став сиротою. Словник української мови у 20 томах
посиротілий — ПОСИРОТІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до посироті́ти. 2. у знач. прикм. Який став сиротою. Округи була темрява — чорна, важка, похмура темрява, і серед цієї темряви, долі в хаті, нікому не видна, від усіх покинута... Словник української мови в 11 томах