посиротілий

посироті́лий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до посиротіти.

2》 у знач. прикм. Який став сиротою.

|| Який залишився без дітей або рідних, близьких людей.

Значення в інших словниках

1. посиротілий — посироті́лий 1 дієприкметник від: посиротіти посироті́лий 2 прикметник який став сиротою  Орфографічний словник української мови
2. посиротілий — ПОСИРОТІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до посироті́ти. Після татарського наскоку на Україну в селах і в містах лишалися тисячі безрідних дітей, посиротілих (з переказу). 2. у знач. прикм. Який став сиротою.  Словник української мови у 20 томах
3. посиротілий — ПОСИРОТІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до посироті́ти. 2. у знач. прикм. Який став сиротою. Округи була темрява — чорна, важка, похмура темрява, і серед цієї темряви, долі в хаті, нікому не видна, від усіх покинута...  Словник української мови в 11 томах