Значення в інших словниках
-
послухання —
-я, с., заст., рідко. 1》 Те саме, що послух I 1). 2》 Слухання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
послухання —
ПОСЛУХА́ННЯ, я, с., заст., рідко. 1. Те саме, що по́слух¹ 1. Його брала злість, бо його принцип деспотизма [деспотизму] в сім'ї й послухання жінки Марта потоптала ногами (І. Нечуй-Левицький). 2. Слухання.
Словник української мови у 20 томах
-
послухання —
ПОКО́РА (беззаперечна готовність виконувати чужі накази, розпорядження, вимоги і т. ін.), ПОКІ́РНІСТЬ, ПОКІ́РЛИВІСТЬ, ПОСТУ́ПЛИВІСТЬ, ПІДЛЕ́ГЛІСТЬ, СЛУХНЯ́НІСТЬ, ПОСЛУХ, ПОСЛУХА́ННЯ заст.; СМИРЕ́ННЯ, СМИРЕ́ННІСТЬ, РЕЗИҐНА́ЦІЯ книжн., СМИРЕ́НСТВО заст.
Словник синонімів української мови
-
послухання —
ПОСЛУХА́ННЯ, я, с., заст., рідко. 1. Те саме, що по́слух¹ 1. Його брала злість, бо його принцип деспотизма [деспотизму] в сім’ї й послухання жінки Марта потоптала ногами (Н.-Лев., І, 1956, 391). 2. Слухання.
Словник української мови в 11 томах
-
послухання —
Послуха́ння, -ня с. 1) Слушаніе. Щоб ішли усі до громади на послухання, слухати гетьмана Жовковського одповідання. Макс. (1849). 55. 2) = послух. Чи змусиш ти до послухання тура? К. Іов. 88. 3) Послушаніе, работа въ монастырѣ ради спасенія души.
Словник української мови Грінченка