послушниця

послу́шниця

іменник жіночого роду, істота

Значення в інших словниках

1. послушниця — -і, церк. Жін. до послушник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. послушниця — ПОСЛУ́ШНИЦЯ¹, і, ж., рел.-церк. Жін. до послу́шник¹. Розказувала вона, що була в якомусь панянському монастирі за послушницю, але покинула монастир і пристала до штундів (І.  Словник української мови у 20 томах
3. послушниця — Послу́шниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. послушниця — ПОСЛУ́ШНИЦЯ, і, ж., церк. Жін. до послу́шник. Розказувала вона, що була в якомусь панянському монастирі за послушницю, але покинула монастир і пристала до штундів (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах