Значення в інших словниках
-
послушниця —
послу́шниця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
послушниця —
ПОСЛУ́ШНИЦЯ¹, і, ж., рел.-церк. Жін. до послу́шник¹. Розказувала вона, що була в якомусь панянському монастирі за послушницю, але покинула монастир і пристала до штундів (І.
Словник української мови у 20 томах
-
послушниця —
Послу́шниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
послушниця —
ПОСЛУ́ШНИЦЯ, і, ж., церк. Жін. до послу́шник. Розказувала вона, що була в якомусь панянському монастирі за послушницю, але покинула монастир і пристала до штундів (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах