послушниця
послу́шниця
-і, церк.
Жін. до послушник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- послушниця — послу́шниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- послушниця — ПОСЛУ́ШНИЦЯ¹, і, ж., рел.-церк. Жін. до послу́шник¹. Розказувала вона, що була в якомусь панянському монастирі за послушницю, але покинула монастир і пристала до штундів (І. Словник української мови у 20 томах
- послушниця — Послу́шниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- послушниця — ПОСЛУ́ШНИЦЯ, і, ж., церк. Жін. до послу́шник. Розказувала вона, що була в якомусь панянському монастирі за послушницю, але покинула монастир і пристала до штундів (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах