1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

послушниця

Послу́шниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. послушниця — послу́шниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. послушниця — -і, церк. Жін. до послушник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. послушниця — ПОСЛУ́ШНИЦЯ¹, і, ж., рел.-церк. Жін. до послу́шник¹. Розказувала вона, що була в якомусь панянському монастирі за послушницю, але покинула монастир і пристала до штундів (І. Словник української мови у 20 томах
  4. послушниця — ПОСЛУ́ШНИЦЯ, і, ж., церк. Жін. до послу́шник. Розказувала вона, що була в якомусь панянському монастирі за послушницю, але покинула монастир і пристала до штундів (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах