1. Орфографічний словник української мови

послушниця

послу́шниця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. послушниця — -і, церк. Жін. до послушник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. послушниця — ПОСЛУ́ШНИЦЯ¹, і, ж., рел.-церк. Жін. до послу́шник¹. Розказувала вона, що була в якомусь панянському монастирі за послушницю, але покинула монастир і пристала до штундів (І. Словник української мови у 20 томах
  3. послушниця — Послу́шниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. послушниця — ПОСЛУ́ШНИЦЯ, і, ж., церк. Жін. до послу́шник. Розказувала вона, що була в якомусь панянському монастирі за послушницю, але покинула монастир і пристала до штундів (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах