послушницький

послу́шницький

-а, -е, церк.

Прикм. до послушник і послушниця.

|| Належний послушникові.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. послушницький — послу́шницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. послушницький — ПОСЛУ́ШНИЦЬКИЙ, а, е, рел.-церк. Прикм. до послу́шник¹ і послу́шниця¹; // Належний послушникові. Він задер голову так, що послушницька чорна скуфійка з'їхала аж на тім'я (І. Словник української мови у 20 томах
  3. послушницький — ПОСЛУ́ШНИЦЬКИЙ, а, е, церк. Прикм. до послу́шник і послу́шниця; // Належний послушникові. Він задер голову так, що послушницька чорна скуфійка з’їхала аж на тім’я (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах