послушницький
послу́шницький
-а, -е, церк.
Прикм. до послушник і послушниця.
|| Належний послушникові.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- послушницький — послу́шницький прикметник Орфографічний словник української мови
- послушницький — ПОСЛУ́ШНИЦЬКИЙ, а, е, рел.-церк. Прикм. до послу́шник¹ і послу́шниця¹; // Належний послушникові. Він задер голову так, що послушницька чорна скуфійка з'їхала аж на тім'я (І. Словник української мови у 20 томах
- послушницький — ПОСЛУ́ШНИЦЬКИЙ, а, е, церк. Прикм. до послу́шник і послу́шниця; // Належний послушникові. Він задер голову так, що послушницька чорна скуфійка з’їхала аж на тім’я (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах