послушник
послу́шник
-а, ч., церк.
Монастирський прислужник, що відбуває послух (див. послух I 2)), готуючись стати ченцем.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипослу́шник
-а, ч., церк.
Монастирський прислужник, що відбуває послух (див. послух I 2)), готуючись стати ченцем.
Великий тлумачний словник сучасної української мови