послушний

послу́шний

-а, -е, заст.

Слухняний.

Значення в інших словниках

1. послушний — див. покірний  Словник синонімів Вусика
2. послушний — ПОСЛУ́ШНИЙ, а, е. Те саме, що слухня́ний. А я, молода та послушная, Свого свекорка та послухала (П. Чубинський); І що вже був [сирота] тихий, послушний! Кому Чим може, услужить (І.  Словник української мови у 20 томах
3. послушний — Послу́шний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. послушний — ПОСЛУ́ШНИЙ, а, е. Те саме, що слухня́ний. А я, молода та послушная, Свого свекорка та послухала (Чуб., V, 1874, 689); І що вже був [сирота] тихий, послушний! Кому Чим може, услужить (Фр.  Словник української мови в 11 томах
5. послушний — Послушний, -а, -е Послушный. А я молода та послушная, свого свекорка та послухала. Чуб. V. 689.  Словник української мови Грінченка