Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

послушний

Послу́шний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. послушний — див. покірний  Словник синонімів Вусика
  2. послушний — -а, -е, заст. Слухняний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. послушний — ПОСЛУ́ШНИЙ, а, е. Те саме, що слухня́ний. А я, молода та послушная, Свого свекорка та послухала (П. Чубинський); І що вже був [сирота] тихий, послушний! Кому Чим може, услужить (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. послушний — ПОСЛУ́ШНИЙ, а, е. Те саме, що слухня́ний. А я, молода та послушная, Свого свекорка та послухала (Чуб., V, 1874, 689); І що вже був [сирота] тихий, послушний! Кому Чим може, услужить (Фр.  Словник української мови в 11 томах
  5. послушний — Послушний, -а, -е Послушный. А я молода та послушная, свого свекорка та послухала. Чуб. V. 689.  Словник української мови Грінченка