послушний
послу́шний
-а, -е, заст.
Слухняний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- послушний — див. покірний Словник синонімів Вусика
- послушний — ПОСЛУ́ШНИЙ, а, е. Те саме, що слухня́ний. А я, молода та послушная, Свого свекорка та послухала (П. Чубинський); І що вже був [сирота] тихий, послушний! Кому Чим може, услужить (І. Словник української мови у 20 томах
- послушний — Послу́шний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- послушний — ПОСЛУ́ШНИЙ, а, е. Те саме, що слухня́ний. А я, молода та послушная, Свого свекорка та послухала (Чуб., V, 1874, 689); І що вже був [сирота] тихий, послушний! Кому Чим може, услужить (Фр. Словник української мови в 11 томах
- послушний — Послушний, -а, -е Послушный. А я молода та послушная, свого свекорка та послухала. Чуб. V. 689. Словник української мови Грінченка