послушницький

послу́шницький

-а, -е, церк.

Прикм. до послушник і послушниця.

|| Належний послушникові.

Значення в інших словниках

1. послушницький — послу́шницький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. послушницький — ПОСЛУ́ШНИЦЬКИЙ, а, е, рел.-церк. Прикм. до послу́шник¹ і послу́шниця¹; // Належний послушникові. Він задер голову так, що послушницька чорна скуфійка з'їхала аж на тім'я (І.  Словник української мови у 20 томах
3. послушницький — ПОСЛУ́ШНИЦЬКИЙ, а, е, церк. Прикм. до послу́шник і послу́шниця; // Належний послушникові. Він задер голову так, що послушницька чорна скуфійка з’їхала аж на тім’я (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах