постачати —
-аю, -аєш, недок., постачити, -чу, -чиш, док., перех., кому – чому що, рідше кого – що чим. 1》 Давати, надавати, доставляти кому-небудь щось потрібне, необхідне тощо, забезпечувати когось чим-небудь. || Перепроваджувати на місце призначення; доставляти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
постачати —
ПОСТАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСТА́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що, кому, чому що, рідше кого, що чим. 1. Давати, надавати, доставляти кому-небудь щось потрібне, необхідне тощо, забезпечувати когось чим-небудь.
Словник української мови у 20 томах
постачати —
ДОСТАВЛЯ́ТИ (до місця призначення), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ, ПОСТАВЛЯ́ТИ, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм., ПРА́ВИТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОСТАЧА́ТИ розм., ПРОВА́ДИТИ діал., ДОСТАРЧА́ТИ діал.
Словник синонімів української мови
постачати —
Постача́ти, -ча́ю, -ча́єш кому що
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
постачати —
ПОСТАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСТА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., кому — чому що, рідше кого — що чим. 1. Давати, надавати, доставляти кому-небудь щось потрібне, необхідне тощо, забезпечувати когось чим-небудь.
Словник української мови в 11 томах