1. Орфографічний словник української мови

постачати

постача́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постачати — (що) давати, доставляти, поставляти, приставляти, забезпечувати чим; (кому) наділяти кого. Словник синонімів Караванського
  2. постачати — -аю, -аєш, недок., постачити, -чу, -чиш, док., перех., кому – чому що, рідше кого – що чим. 1》 Давати, надавати, доставляти кому-небудь щось потрібне, необхідне тощо, забезпечувати когось чим-небудь. || Перепроваджувати на місце призначення; доставляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. постачати — ПОСТАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСТА́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що, кому, чому що, рідше кого, що чим. 1. Давати, надавати, доставляти кому-небудь щось потрібне, необхідне тощо, забезпечувати когось чим-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. постачати — ДОСТАВЛЯ́ТИ (до місця призначення), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ, ПОСТАВЛЯ́ТИ, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм., ПРА́ВИТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОСТАЧА́ТИ розм., ПРОВА́ДИТИ діал., ДОСТАРЧА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  5. постачати — Постача́ти, -ча́ю, -ча́єш кому що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. постачати — ПОСТАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСТА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., кому — чому що, рідше кого — що чим. 1. Давати, надавати, доставляти кому-небудь щось потрібне, необхідне тощо, забезпечувати когось чим-небудь. Словник української мови в 11 томах