постачати
ПОСТАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСТА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., кому — чому що, рідше кого — що чим.
1. Давати, надавати, доставляти кому-небудь щось потрібне, необхідне тощо, забезпечувати когось чим-небудь.
— Приятель мій постачав мені книжки, радив де в чому, а я взявсь до роботи (Коцюб., III, 1956, 10);
— Як відомо, англійці з нами не воюють, але потай.. постачають і зброю, і кошти тим, хто з нами воює (Тулуб, В степу.., 1964, 55);
Ферма наша постачала сусідній госпіталь молоком та маслом (Гончар, Новели, 1949, 72);
Готуючись до нової кампанії, Потьомкін обіцяв найближчим часом постачити козакам зброю, порох, свинець, сукно на обмундирування і навіть горілку (Добр., Очак. розмир, 1965, 91);
Матрос Матюшенко зразу ж почав з вимоги, щоб міська дума постачила ще сьогодні броненосець вугіллям та харчами (Панч, Гарні хлопці, 1959, 17);
Поставлено невідкладне завдання — зміцнити матеріально-технічну базу сільського господарства, в достатку постачити його тракторами, сучасними машинами, добривами (Ком. Укр., 1, 1965, 5);
// Перепроваджувати на місце призначення; доставляти.
Люди — мале й старе — естафетою постачали солдатам воду (Вільде, Сестри.., 1958, 17);
У Шостому провулку був склад зброї. Звідси постачали її і в інші міста та райони (Хижняк, Тамара, 1959, 117);
// розм. Давати комусь у потрібній кількості матеріальні засоби існування.
— Матері буду усього постачати, чого забажа (Кв.-Осн., II, 1956, 408);
— Грошенята, якими щедро постачали мене батьки, робили своє діло, — вели мене в ресторани (Речм., Твій побратим, 1962, 103);
— На якого гаспида ти будеш тратитись? Одежу і чоботи нехай тобі жінка постачить (Кв.-Осн., II, 1956, 475);
Він [лейтенант] постачив діда й бабу дровами, роздобув для них продуктів, гасу для лампи, теплу ковдру й навіть вітамінні таблетки (Ю. Янов., І, 1954, 110).
2. Задовольняти чиїсь потреби в чому-небудь.
Земля (з економічної точки зору до неї належить і вода), що споконвіку постачає людині їжу, готові засоби до життя, існує без всякої участі з боку людини як загальний предмет людської праці (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 180);
На весняного Миколи в Каховці відкривався знаменитий людський ярмарок — новітній невольничий ринок, що постачав робочу силу всьому півдню країни (Гончар, І, 1959, 4).
Значення в інших словниках
- постачати — постача́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- постачати — (що) давати, доставляти, поставляти, приставляти, забезпечувати чим; (кому) наділяти кого. Словник синонімів Караванського
- постачати — -аю, -аєш, недок., постачити, -чу, -чиш, док., перех., кому – чому що, рідше кого – що чим. 1》 Давати, надавати, доставляти кому-небудь щось потрібне, необхідне тощо, забезпечувати когось чим-небудь. || Перепроваджувати на місце призначення; доставляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- постачати — ПОСТАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСТА́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що, кому, чому що, рідше кого, що чим. 1. Давати, надавати, доставляти кому-небудь щось потрібне, необхідне тощо, забезпечувати когось чим-небудь. Словник української мови у 20 томах
- постачати — ДОСТАВЛЯ́ТИ (до місця призначення), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ, ПОСТАВЛЯ́ТИ, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм., ПРА́ВИТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОСТАЧА́ТИ розм., ПРОВА́ДИТИ діал., ДОСТАРЧА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
- постачати — Постача́ти, -ча́ю, -ча́єш кому що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)