постачати
постача́ти
-аю, -аєш, недок., постачити, -чу, -чиш, док., перех., кому – чому що, рідше кого – що чим.
1》 Давати, надавати, доставляти кому-небудь щось потрібне, необхідне тощо, забезпечувати когось чим-небудь.
|| Перепроваджувати на місце призначення; доставляти.
|| розм. Давати комусь у потрібній кількості матеріальні засоби існування.
2》 Задовольняти чиїсь потреби в чому-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- постачати — постача́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- постачати — (що) давати, доставляти, поставляти, приставляти, забезпечувати чим; (кому) наділяти кого. Словник синонімів Караванського
- постачати — ПОСТАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСТА́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що, кому, чому що, рідше кого, що чим. 1. Давати, надавати, доставляти кому-небудь щось потрібне, необхідне тощо, забезпечувати когось чим-небудь. Словник української мови у 20 томах
- постачати — ДОСТАВЛЯ́ТИ (до місця призначення), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ, ПОСТАВЛЯ́ТИ, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм., ПРА́ВИТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОСТАЧА́ТИ розм., ПРОВА́ДИТИ діал., ДОСТАРЧА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
- постачати — Постача́ти, -ча́ю, -ча́єш кому що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- постачати — ПОСТАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСТА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., кому — чому що, рідше кого — що чим. 1. Давати, надавати, доставляти кому-небудь щось потрібне, необхідне тощо, забезпечувати когось чим-небудь. Словник української мови в 11 томах