потай —
пр., (від кого) таємно, крадькома, по секрету, потихеньку; (не явно) приховано, не одверто; потаємки, потайці, потайно.
Словник синонімів Караванського
потай —
присл., від кого, заст., рідко кого і без додатка. Так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось або від усіх. || Так, щоб ніхто не побачив; непомітно для інших; крадькома. || Так, щоб ніхто не почув.
Великий тлумачний словник сучасної мови
потай —
ПО́ТАЙ, присл., від кого, рідко кого і без дод. Так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось або від усіх. В Парижі, в Латинському кварталі, вона не раз і не два, жартуючи, забігала з візитами до знайомих студентів потай од мами (І.
Словник української мови у 20 томах
потай —
ПО́ТАЙ (так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось, від усіх), ПОТАЄ́МНО (ПОТАЄ́МНЕ рідше), ТАЄ́МНО, ТАЄМНИ́ЧО (ТАЄМНИ́ЧЕ), СТИ́ХА, НИ́ШКОМ, КРАДЬКОМА́, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКИ, ТИХЕ́НЬКО розм., ТАЙКО́М розм.
Словник синонімів української мови
потай —
По́тай, по́тайки, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
потай —
ПО́ТАЙ, присл., від кого, заст., рідко кого і без додатка. Так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось або від усіх. В Парижі, в Латинському кварталі, вона не раз і не два, жартуючи, забігала з візитами до знайомих студентів потай од мами (Н.
Словник української мови в 11 томах
потай —
По́тай нар. Тайно, тайкомъ, скрытно. Не роби потай. Черк. у. Треба робить потай Бога, щоб і чорт не знав. ЗОЮР. І. 147. Дав йому гроші у потай. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка