потай
по́тай
присл., від кого, заст., рідко кого і без додатка.
Так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось або від усіх.
|| Так, щоб ніхто не побачив; непомітно для інших; крадькома.
|| Так, щоб ніхто не почув.
|| У глибині душі, не показуючи свого почуття іншим, ніяк не виявляючи зовні свого стану.
|| Не явно, не одверто, прикриваючись нещирими словами тощо; приховано.
Великий тлумачний словник сучасної української мови