Великий тлумачний словник сучасної мови

потаврувати

потаврува́ти

-ую, -уєш, док., перех.

Поставити тавро на кому-, чому-небудь; помітити тавром усіх чи багатьох.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. потаврувати — потаврува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. потаврувати — ПОТАВРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, рідко що. Поставити тавро на кому-, чому-небудь; помітити тавром усіх або багатьох. – Я, – сказав, ніби виправдуючись, Андрусь, – плутаю їх, одного Микиту й примічаю. Треба буде потаврувати їх, чи що (П.  Словник української мови у 20 томах
  3. потаврувати — ПОТАВРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Поставити тавро на кому-, чому-небудь; помітити тавром усіх або багатьох. — Я, — сказав, ніби виправдуючись, Андрусь, — плутаю їх, одного Микиту й примічаю. Треба буде потаврувати їх, чи що (Кол., Терен..  Словник української мови в 11 томах