Значення в інших словниках
-
поталанити —
-ить, док., безос., кому. || Випасти на чиюсь долю (про успіх, сприятливий збіг обставин, щасливу нагоду тощо). || з ким – чим, у чому, на кого. Виявитися вдалим, успішним (про вибір, придбання чогось і т. ін.). || з інфін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
поталанити —
ПОТАЛАНИ́ТИ, и́ть, док., безос., кому. Щасливо скластися (про чиєсь життя, чиюсь долю); пощастити. – Еге-ге! поталанило мені, – радіє старий. – На добру стежку вступив я, піду і далі по ній... (М.
Словник української мови у 20 томах
-
поталанити —
ЩАСТИ́ТИ безос. кому (складатися щасливо, успішно), ТАЛАНИ́ТИ, ВЕЗТИ́, ВДАВА́ТИСЯ (УДАВА́ТИСЯ), ФОРТУ́НИТИ, ВЕСТИ́СЯ розм., ІТИ́СЯ (ЙТИ́СЯ) розм., ЩАСТИ́ТИСЯ розм., ПЛУ́ЖИТИ розм. рідко, ДОБРИ́ТИСЯ діал., ПАЙДИ́ТИ діал. — Док.
Словник синонімів української мови
-
поталанити —
ПОТАЛА́НИТИ, и́ть, док., безос., кому. Щасливо скластися (про чиєсь життя, чиюсь долю); пощастити. — Еге-ге! поталанило мені, — радіє старий. — На добру стежку вступив я, піду і далі по ній… (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
поталанити —
Поталанити, -ни́ть гл. безл. Не поталанило йому бачити її. Г. Барв. 123.
Словник української мови Грінченка