Словник синонімів української мови

поталанити

ЩАСТИ́ТИ безос. кому (складатися щасливо, успішно), ТАЛАНИ́ТИ, ВЕЗТИ́, ВДАВА́ТИСЯ (УДАВА́ТИСЯ), ФОРТУ́НИТИ, ВЕСТИ́СЯ розм., ІТИ́СЯ (ЙТИ́СЯ) розм., ЩАСТИ́ТИСЯ розм., ПЛУ́ЖИТИ розм. рідко, ДОБРИ́ТИСЯ діал., ПАЙДИ́ТИ діал. — Док.: пощасти́ти, поталани́ти, повезти́, підвезти́, вда́тися (уда́тися), пофорту́нити, повести́ся, піти́ся, пощасти́тися розм. рідше. Жили (хлопці) .. у дружбі, в мирі. Взагалі, як кажуть, їм щастило (П. Дорошенко); Не кожному таланить до неї (квітки едельвейс) добратись (з газети); Іван усе програвав і сердивсь; Каленикові везло: йшла раз у раз карта (М. Коцюбинський); Боролися ви один з одним, і.. тішилися, коли одному удавалося побороти другого (Г. Хоткевич); Іще не вдавалось нікому отак переплисти ріку (М. Упеник); — Гарного маєте, братова, сина. А мені не фортунить на сина, — з жалем говорить (Мирон) до Галі (М. Стельмах); Коли не ведеться, то й курка не несеться (прислів'я); Який той Тимошко щасливий! Йому все йдеться! Все йому йде в руку! (І. Нечуй-Левицький); Досі в Бориславі йому щастилося: він надибав на кілька багатих жил воску (І. Франко); Не плужило йому якось: чи скотину заведе, чи свининку, .. — гляди й подохне або вовк поїсть (збірник "Україна сміється"); Таки мені не добриться: .. поковзнулась і впала (Словник Б. Грінченка); Йому не пайдить на коні, а на воли пайдить найбільше (Словник Б. Грінченка).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. поталанити — поталани́ти дієслово доконаного виду безос.  Орфографічний словник української мови
  2. поталанити — -ить, док., безос., кому. || Випасти на чиюсь долю (про успіх, сприятливий збіг обставин, щасливу нагоду тощо). || з ким – чим, у чому, на кого. Виявитися вдалим, успішним (про вибір, придбання чогось і т. ін.). || з інфін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поталанити — ПОТАЛАНИ́ТИ, и́ть, док., безос., кому. Щасливо скластися (про чиєсь життя, чиюсь долю); пощастити. – Еге-ге! поталанило мені, – радіє старий. – На добру стежку вступив я, піду і далі по ній... (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. поталанити — ПОТАЛА́НИТИ, и́ть, док., безос., кому. Щасливо скластися (про чиєсь життя, чиюсь долю); пощастити. — Еге-ге! поталанило мені, — радіє старий. — На добру стежку вступив я, піду і далі по ній… (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
  5. поталанити — Поталанити, -ни́ть гл. безл. Не поталанило йому бачити її. Г. Барв. 123.  Словник української мови Грінченка