Орфографічний словник української мови

потемніння

потемні́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. потемніння — -я, с. Дія і стан за знач. потемніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. потемніння — ПОТЕМНІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. потемні́ти. Мов бурлаки, понагинавшись, пішли. Лобами вперед, зуби зціпивши до потемніння в вічу (О. Гончар); Яскравість сонячного диска поступово послаблюється від центра до країв. Це явище називається потемнінням диска (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. потемніння — ПОТЕМНІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. потемні́ти. Мов бурлаки, понагинавшись, пішли. Лобами вперед, зуби зціпивши до потемніння в вічу (Гончар, II, 1959, 355); Яскравість сонячного диска поступово послаблюється від центра до країв.  Словник української мови в 11 томах