потемніння

потемні́ння

-я, с.

Дія і стан за знач. потемніти.

Значення в інших словниках

1. потемніння — потемні́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. потемніння — ПОТЕМНІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. потемні́ти. Мов бурлаки, понагинавшись, пішли. Лобами вперед, зуби зціпивши до потемніння в вічу (О. Гончар); Яскравість сонячного диска поступово послаблюється від центра до країв. Це явище називається потемнінням диска (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. потемніння — ПОТЕМНІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. потемні́ти. Мов бурлаки, понагинавшись, пішли. Лобами вперед, зуби зціпивши до потемніння в вічу (Гончар, II, 1959, 355); Яскравість сонячного диска поступово послаблюється від центра до країв.  Словник української мови в 11 томах