потемніння
ПОТЕМНІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. потемні́ти.
Мов бурлаки, понагинавшись, пішли. Лобами вперед, зуби зціпивши до потемніння в вічу (Гончар, II, 1959, 355);
Яскравість сонячного диска поступово послаблюється від центра до країв. Це явище називається потемнінням диска (Бесіди про всесвіт, 1953, 91).
Словник української мови (СУМ-11)