потемніння
ПОТЕМНІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. потемні́ти.
Мов бурлаки, понагинавшись, пішли. Лобами вперед, зуби зціпивши до потемніння в вічу (Гончар, II, 1959, 355);
Яскравість сонячного диска поступово послаблюється від центра до країв. Це явище називається потемнінням диска (Бесіди про всесвіт, 1953, 91).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потемніння — потемні́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- потемніння — -я, с. Дія і стан за знач. потемніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потемніння — ПОТЕМНІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. потемні́ти. Мов бурлаки, понагинавшись, пішли. Лобами вперед, зуби зціпивши до потемніння в вічу (О. Гончар); Яскравість сонячного диска поступово послаблюється від центра до країв. Це явище називається потемнінням диска (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах