потемніння
ПОТЕМНІ́ННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. потемні́ти.
Мов бурлаки, понагинавшись, пішли. Лобами вперед, зуби зціпивши до потемніння в вічу (О. Гончар);
Яскравість сонячного диска поступово послаблюється від центра до країв. Це явище називається потемнінням диска (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потемніння — потемні́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- потемніння — -я, с. Дія і стан за знач. потемніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потемніння — ПОТЕМНІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. потемні́ти. Мов бурлаки, понагинавшись, пішли. Лобами вперед, зуби зціпивши до потемніння в вічу (Гончар, II, 1959, 355); Яскравість сонячного диска поступово послаблюється від центра до країв. Словник української мови в 11 томах