Орфографічний словник української мови

потертий

поте́ртий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. потертий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до потерти. 2》 у знач. прикм. Попсований тривалим користуванням. || Витертий, зношений (про одяг). || Несвіжий, непривабливий (про вигляд).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. потертий — ПОТЕ́РТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до поте́рти. Не юнак лежав там молоденький, тільки дід старий, як голуб сивий, весь потертий сировим ремінням, а крізь рани жовті кості світять (Леся Українка)...  Словник української мови у 20 томах
  3. потертий — НЕСВІ́ЖИЙ (про вигляд людини, її обличчя і т. ін. — який свідчить про втому, немолодий вік тощо; який утратив свіжість, бадьорість); ПОТЕ́РТИЙ розм. (про вигляд людини); ПОМ'Я́ТИЙ розм., ЗІМ'Я́ТИЙ розм., ПРИМ'Я́ТИЙ розм.  Словник синонімів української мови
  4. потертий — ПОТЕ́РТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до поте́рти. Не юнак лежав там молоденький, тільки дід старий, як голуб сивий, весь потертий сировим ремінням, а крізь рани жовті кості світять (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах