потертий
поте́ртий
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до потерти.
2》 у знач. прикм. Попсований тривалим користуванням.
|| Витертий, зношений (про одяг).
|| Несвіжий, непривабливий (про вигляд).
Великий тлумачний словник сучасної української мови