потертися

поте́ртися

-труся, -трешся, док.

1》 Торкаючись, притискаючись до кого-, чого-небудь, тертися якийсь час.

2》 Стати потертим, дістати пошкодження шкіри (про руки, ноги).

3》 Попсуватися від тривалого користування.

|| Стати витертим, зношеним (про одяг).

4》 Подрібнитися внаслідок тертя.

5》 перен., фам. Пожити, побути якийсь час серед людей, у певному людському середовищі.

6》 розм. Якийсь час виявляти нерішучість, ніяковість; м'ятися.

Значення в інших словниках

1. потертися — поте́ртися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. потертися — ПОТЕ́РТИСЯ, тру́ся, тре́шся, док. 1. Торкаючись, притискаючись до кого-, чого-небудь, тертися якийсь час. До діда придибав чорногуз, залопотів здоровим крилом, потерся об його ногу (М.  Словник української мови у 20 томах
3. потертися — те́ртися / поте́ртися між людьми́ (се́ред люде́й). Набувати певних навичок, знань, життєвого досвіду. Потерся між людьми цей патлатий, видно впізнав, почому ківш лиха (Ю.  Фразеологічний словник української мови
4. потертися — ПОТЕ́РТИСЯ, тру́ся, тре́шся, док. 1. Торкаючись, притискаючись до кого-, чого-небудь, тертися якийсь час. До діда придибав чорногуз, залопотів здоровим крилом, потерся об його ногу (Стельмах, Хліб..  Словник української мови в 11 томах
5. потертися — Поте́ртися, -труся, -тре́шся гл. 1) Потереться. Вже не одна гірлянда на голові потерлася на сіно. Левиц. І. 187. 2) Помяться, побыть въ нерѣшительности. Старости потерлись, пом'ялись, а з хати не йдуть, мов ще чого ждуть. Грин. II. 274.  Словник української мови Грінченка