потерть

по́терть

-і, ж., збірн.

Подрібнені тертям часточки чого-небудь. Стертися на потерть.

Значення в інших словниках

1. потерть — по́терть іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. потерть — (штучна) потеруха, потрух; (природна) порохно, труха, ПОРОХНЯ.  Словник синонімів Караванського
3. потерть — див. залишок  Словник синонімів Вусика
4. потерть — ПО́ТЕРТЬ, і, ж., збірн. Подрібнені тертям часточки чого-небудь. Через усю казарму попід стіною стояли неприбрані поли; на полах валялась солома й потерть (І. Нечуй-Левицький); – Коли коневі бракує солом'яної потерті, то нема що згадувати про овес... (С.  Словник української мови у 20 томах
5. потерть — ПО́ТЕРТЬ (подрібнені перев. тертям часточки чогось), ПОТЕРУ́ХА розм., ТРИ́ННЯ розм., ТРИ́НА діал., ПО́ТРУХ діал. Безперервною стрічкою сунулась по жолобу зелена маса качанистої в пащу силосорізки, що з дивовижною швидкістю обертала її на потерть (С.  Словник синонімів української мови
6. потерть — По́терть, -рти, -рті, -ртю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. потерть — ПО́ТЕРТЬ, і, ж., збірн. Подрібнені тертям часточки чого-небудь. Через усю казарму попід стіною стояли неприбрані поли; на полах валялась солома й потерть (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
8. потерть — По́терть, -ти ж. Потертый табакъ, солома и пр., труха. Зірви той цвіт гречаний, висуши його й зітри на потерть. Грин. II. 322.  Словник української мови Грінченка