потерть
ПО́ТЕРТЬ (подрібнені перев. тертям часточки чогось), ПОТЕРУ́ХА розм., ТРИ́ННЯ розм., ТРИ́НА діал., ПО́ТРУХ діал. Безперервною стрічкою сунулась по жолобу зелена маса качанистої в пащу силосорізки, що з дивовижною швидкістю обертала її на потерть (С. Добровольський); Гнат вийняв засмальцьований блокнотик, розгорнув його, з-поміж листочків посипалися крихти і тютюнова потеруха (Григорій Тютюнник); Сидів (Стефан) весь день у хижі, помагав плести рогіжки: прятав злишнє триння, приносив лепехуваті сніпки (С. Ковалів); Чавкала під копитами в'язка твань, шурхотіла пшенична трина, яку Даша носила від повітки (А. М'ястківський); — Отак розбить копицю! Перем'яти на потрух. Ви її складали!.. (Ю. Мушкетик).
Словник синонімів української мови