Значення в інших словниках
-
потоптати —
-топчу, -топчеш, док., перех. 1》 Топчучи, прим'яти, придавити, роздушити (перев. все чи багато чого-небудь). || Знищити, затоптати ногами, копитами всіх чи багатьох. || перен. Побити, знищити (про мороз, вітер). 2》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
потоптати —
ПОТОПТА́ТИ, топчу́, то́пчеш, док., кого, що. 1. Топчучи, прим'яти, придавити, роздушити (перев. все або багато чого-небудь). По квітничку собака поскакав, Усе понівечив і потоптав (Л. Глібов); Пішло все обертом... Ні землі під ногами, ні музиків не чую!...
Словник української мови у 20 томах
-
потоптати —
Чу, -чеш, док. Поїсти. Треба щось потоптати, бо шлунок злипнеться.
Словник сучасного українського сленгу
-
потоптати —
ТОПТА́ТИ (приминати ногами під час ходьби, бігання; м'яти ногами), РОЗТО́ПТУВАТИ, ЗАТО́ПТУВАТИ, СТО́ПТУВАТИ, ПІДТО́ПТУВАТИ, ПРИТО́ПТУВАТИ, ПРИТО́ВКУВАТИ розм.; ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ, ДАВИ́ТИ, ЧАВУ́ЧИТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
потоптати —
ПОТОПТА́ТИ, топчу́, то́пчеш, док., перех. 1. Топчучи, прим’яти, придавити, роздушити (перев. все або багато чого-небудь). По квітничку собака поскакав, Усе понівечив і потоптав (Гл., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
-
потоптати —
Потоптати, -пчу, -чеш гл. Потоптать. Топчу, топчу ряст: дай, Боже, потоптати і того року діждати. Ном. № 331.
Словник української мови Грінченка