Орфографічний словник української мови

потрюхати

потрю́хати

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. потрюхати — -аю, -аєш, док., розм. Побігти підтюпцем, поїхати дрібною риссю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. потрюхати — ПОТРЮ́ХАТИ, аю, аєш, док., розм. Побігти підтюпцем, поїхати дрібною риссю. – Ходім, ходім, попаденько, із нами, З молодими козаками. – Попаденька послухала, За чумачками потрюхала (П. Чубинський); Бідний циган ..  Словник української мови у 20 томах
  3. потрюхати — ПОТРЮ́ХАТИ, аю, аєш, док., розм. Побігти підтюпцем, поїхати дрібною риссю. — Ходім, ходім, попаденько, із нами, З молодими козаками. — Попаденька послухала, За чумачками потрюхала (Чуб., V, 1874, 664); Бідний циган..  Словник української мови в 11 томах