Орфографічний словник української мови

потрюхикати

потрюхи́кати

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. потрюхикати — -аю, -аєш, док., розм. Те саме, що потрюхати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. потрюхикати — ПОТРЮХИ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Те саме, що потрю́хати. Джмелик сів на коня й, побрязкуючи мішком з зіпсованими сошниками, потрюхикав на Троянівку (Григорій Тютюнник); Коні потрюхикали нога за ногою (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
  3. потрюхикати — ПОТРЮХИ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Те саме, що потрю́хати. Джмелик сів на коня й, побрязкуючи мішком з зіпсованими сошниками, потрюхикав на Троянівку (Тют., Вир, 1964, 79); Коні потрюхикали нога за ногою (Загреб., Диво, 1968, 155).  Словник української мови в 11 томах
  4. потрюхикати — Потрюхикати, -каю, -єш гл. Потрусить мелкимъ шагомъ? От потрюхикав собі віл помалу. Чуб. II. 154.  Словник української мови Грінченка