потрюхикати
ПОТРЮХИ́КАТИ, аю, аєш, док., розм.
Те саме, що потрю́хати.
Джмелик сів на коня й, побрязкуючи мішком з зіпсованими сошниками, потрюхикав на Троянівку (Григорій Тютюнник);
Коні потрюхикали нога за ногою (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)