потрюхикати
ПОТРЮХИ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Те саме, що потрю́хати.
Джмелик сів на коня й, побрязкуючи мішком з зіпсованими сошниками, потрюхикав на Троянівку (Тют., Вир, 1964, 79);
Коні потрюхикали нога за ногою (Загреб., Диво, 1968, 155).
Словник української мови (СУМ-11)