потрюхикати

Потрюхикати, -каю, -єш

гл. Потрусить мелкимъ шагомъ? От потрюхикав собі віл помалу. Чуб. II. 154.

Значення в інших словниках

1. потрюхикати — потрюхи́кати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. потрюхикати — -аю, -аєш, док., розм. Те саме, що потрюхати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потрюхикати — ПОТРЮХИ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Те саме, що потрю́хати. Джмелик сів на коня й, побрязкуючи мішком з зіпсованими сошниками, потрюхикав на Троянівку (Григорій Тютюнник); Коні потрюхикали нога за ногою (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
4. потрюхикати — ПОТРЮХИ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Те саме, що потрю́хати. Джмелик сів на коня й, побрязкуючи мішком з зіпсованими сошниками, потрюхикав на Троянівку (Тют., Вир, 1964, 79); Коні потрюхикали нога за ногою (Загреб., Диво, 1968, 155).  Словник української мови в 11 томах