потіль

по́тіль

прислівник

незмінювана словникова одиниця

арх.

Значення в інших словниках

1. потіль — присл., діал. Те саме, що поти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. потіль — ПО́ТІЛЬ, присл., заст. Те саме, що по́ти. Покіль діда, потіль й хліба (Номис).  Словник української мови у 20 томах
3. потіль — ДО́ТИ (до того часу), ДО ТИХ ПІР (ДО ТІЄ́Ї ПОРИ́), ПО́ТИ розм., ПО́ТІЛЬ розм. Будь гостем доти, доки весілля триває (прислів'я); Хазяїн трамбака ударив перший. Потім підскочив Сев. Вони вдвох молотили до тих пір, доки рибалка мав силу відбиватися (Ю.  Словник синонімів української мови
4. потіль — ПО́ТІЛЬ, присл., розм., рідко. Те саме, що по́ти. Покіль діда, потіль й хліба (Номис, 1864, № 9137).  Словник української мови в 11 томах
5. потіль — По́тіль нар. = потиль. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе. Рудч. Ск. II. 53.  Словник української мови Грінченка