потіль
ПО́ТІЛЬ, присл., розм., рідко. Те саме, що по́ти.
Покіль діда, потіль й хліба (Номис, 1864, № 9137).
Словник української мови (СУМ-11)ПО́ТІЛЬ, присл., розм., рідко. Те саме, що по́ти.
Покіль діда, потіль й хліба (Номис, 1864, № 9137).
Словник української мови (СУМ-11)