потіль —
по́тіль прислівник незмінювана словникова одиниця арх.
Орфографічний словник української мови
потіль —
присл., діал. Те саме, що поти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
потіль —
ДО́ТИ (до того часу), ДО ТИХ ПІР (ДО ТІЄ́Ї ПОРИ́), ПО́ТИ розм., ПО́ТІЛЬ розм. Будь гостем доти, доки весілля триває (прислів'я); Хазяїн трамбака ударив перший. Потім підскочив Сев. Вони вдвох молотили до тих пір, доки рибалка мав силу відбиватися (Ю.
Словник синонімів української мови
потіль —
ПО́ТІЛЬ, присл., розм., рідко. Те саме, що по́ти. Покіль діда, потіль й хліба (Номис, 1864, № 9137).
Словник української мови в 11 томах
потіль —
По́тіль нар. = потиль. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе. Рудч. Ск. II. 53.
Словник української мови Грінченка