потіль

Значення в інших словниках

1. потіль — по́тіль прислівник незмінювана словникова одиниця арх. Орфографічний словник української мови
2. потіль — присл., діал. Те саме, що поти. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потіль — ДО́ТИ (до того часу), ДО ТИХ ПІР (ДО ТІЄ́Ї ПОРИ́), ПО́ТИ розм., ПО́ТІЛЬ розм. Будь гостем доти, доки весілля триває (прислів'я); Хазяїн трамбака ударив перший. Потім підскочив Сев. Вони вдвох молотили до тих пір, доки рибалка мав силу відбиватися (Ю. Словник синонімів української мови
4. потіль — ПО́ТІЛЬ, присл., розм., рідко. Те саме, що по́ти. Покіль діда, потіль й хліба (Номис, 1864, № 9137). Словник української мови в 11 томах
5. потіль — По́тіль нар. = потиль. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе. Рудч. Ск. II. 53. Словник української мови Грінченка